КОКАИН Перу COCAIN VHQ Боровичи

Чуваки!

Сегодня я расскажу вам о том, как я сбывала свои закладки и забивала свои дыры наркотиками.

Итак, как-то раз я двигал крэк по району. Все началось с того, что я попробовала этот дерьмовый наркотик и поняла, что это самая сильная штука, которую я когда-либо пробовала. Заложил я его недалеко от парка, где полиция редко бывает.

Как-то раз ко мне подошли менты и я аж испугалась. Пришлось быстро провернуть трюк и спрятать крэк в своих вещах. Лучше не иметь дело с этими парнями, особенно когда у тебя на руках есть незаконные вещества.

В общем, я стала активно впаривать крэк своим клиентам. Но иногда приходилось втирать им что-то другое. Некоторые из них были довольны, а некоторые возвращались и хотели пободаться. Это были неприятные моменты, но наркотики - это всегда риск.

Мне приходилось таскать свои закладки по разным районам города, как будто я разъездной торговец. Мне нужны были деньги и я двигала наркоту, чтобы перебиться.

Кроме крэка, я иногда пробовала меф, чтобы разнообразить свою жизнь. Но меф - это еще более опасная гадость, он мне совсем не пошел. После нескольких приемов, я почувствовала все побочки этого дерьма - бессонницу, панические атаки, аппетит на нуле. Было страшно.

Иногда я смотрела наркоманские мульки, чтобы снять стресс. В этих мульках были такие сладкие и безобидные существа, как котики. Мне казалось, что они мои друзья и я с ними расправляюсь по возможности. Но это были всего лишь сны, вызванные наркотиками.

Были моменты, когда я забывала о своей зависимости и просто смотрела картинки с котиками и милотой. Это было приятно и успокаивающе. Такой маленький отдушину от всей этой жизни наркомана.

Но когда заканчивалась доза, возвращалась суровая реальность. Я понимала, что я находилась в плену наркотиков и что они медленно, но верно, убивают меня.

Так что, ребята, не связывайтесь с этой дрянью. Если у вас есть какие-то проблемы, ищите другие пути и способы решения.

Я это поняла слишком поздно. Но это долгий и трудный путь, который я выбрала.

Теперь, когда я оглядываюсь назад, я понимаю, что все эти закладки, кокс, крэк, меф и мульки с котиками - это просто иллюзия, которая уводит тебя от реальности. Не дайте этой гадости овладеть вами. Будьте сильными и здоровыми!

Stay clean!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.